Стаття видання “Вісник МСФЗ” в Україні №20, 15 вересня 2015

У статті “Стратегічні” курсові” (“Вісник МСФЗ” в Україні № 8/14) ми розглядали нюанси застосування параграфа 15 МСБО 21, який містить спеціальне правило обліку курсових різниць за монетарними статтями, що є частиною чистих інвестицій у закордонну господарську одиницю. Нагадаємо, що такі курсові відображаються не через прибутки/збитки, а через сукупний дохід. Схожа норма міститься і в п. 9 П(С)БО 21.

Однією з ознак статті, до якої застосовується це правило, є фактор часу. У параграфі 15 МСБО 21 йдеться про те, що розрахунки за відповідною статтею не повинні плануватися та не є ймовірними “у недалекому майбутньому“. У п. 9 П(С)БО 21 використано дещо інше формулювання: погашення за статтею не планується і не є ймовірним “у найближчій перспективі“.

Який термін мається на увазі під “недалеким майбутнім” (“найближчою перспективою”), стандарти не уточнюють. Це означає, що визначення такого терміну — це питання професійного судження.

Щоб обґрунтувати судження, головбуху слід керуватися як загальними міркуваннями, заснованими на економічних реаліях, так і на позиціях, які містяться в системі стандартизації щодо тимчасових параметрів, що впливають на облік.

Розглянемо деякі з таких позицій.

Візьмемо, наприклад, МСБО 7. У параграфі 7 цього стандарту розглядається питання класифікації тієї чи іншої суми як еквівалентів грошових коштів. Коротким терміном погашення інвестиції вважається термін у три місяці. Таким чином, можна сказати, що цей термін є максимальною межею для фіксації найбільш ліквідних активів. Фактично це нижня межа шуканого діапазону. Тобто строк менше ніж три місяці точно не може вважатися “далеким майбутнім”.

Якою ж є друга межа діапазону?

У статті “Значне чи тривале” (“Вісник МСФЗ” в Україні №17/13) ми розглядали проблему знецінення інвестицій. У цьому контексті аналізувалося формулювання параграфа 61 МСБО 39, у якому йдеться про те, що “значне чи тривале зменшення справедливої вартості інвестиції в інструмент власного капіталу нижче за його собівартість також є об’єктивним свідченням знецінення”. Стандарт точно не визначає параметри “значущості та тривалості”. Однак деякі аудитори вважають, що зазвичай тривалим може вважатися термін від 9 місяців:

“3.6.1410.30 По нашему мнению, предприятие должно выработать учетную политику, которую оно будет последовательно применять ко всем ситуациям, когда нужно определить, является снижение рыночных котировок значительным или продолжительным. В МСФО отсутствуют какие-либо количественные определители (пороги) того, что считать “значительным” или “продолжительным”. С нашей точки зрения, в отношении долевых ценных бумаг, котирующихся на активном рынке, следует исходить из общих концепций значительности и существенности. По нашему мнению:

– снижение более чем на 20 процентов должно всегда, за исключением очень редких случаев, рассматриваться как значительное, и

– снижение рыночных котировок, которое сохраняется на протяжении более чем девяти месяцев, как правило, должно считаться “продолжительным”; однако может быть уместным считать продолжительным более короткий период”¹.

¹МСФЗ: точка зору КПМГ. Практичний посібник з міжнародних стандартів фінансової звітності, підготовлений КПМГ. 2007/8: В 2 ч./ч. 1. Пер. з англ. – 4-е вид. – М.: Альпіна Бізнес букс, 2008., с. 575.

Значно більш відомим для бухгалтерів є термін, пов’язаний із мінімальною тривалістю звітного періоду. Параграф 66 МСБО 1 і п.3 НП(с)БО 1 під час визначення поточних (оборотних) активів використовують термін 1 рік.

Той самий термін використовується під час ідентифікації необоротних активів, утримуваних (призначених) для продажу: у п. 1 П(С)БО 27 сказано, що продаж таких активів, як очікується, буде завершено протягом року від дати балансу. Аналогічну тезу відображено в параграфі 8 МСФЗ 5.

У системі МСФЗ можна знайти ще один часовий орієнтир. Якщо простежити історію розвитку МСБО 28, то слід звернути увагу на один із винятків застосування методу участі в капіталі. У редакції початку століття в параграфі 12 цього стандарту згадувалося формулювання “найближче майбутнє“. У редакції 2003 р., що набрала чинності з 2005 р., слова “у найближчому майбутньому” було замінено словами “протягом дванадцяти місяців”². В 2004 р. РМСБУ затвердила МСФЗ 5, який вилучив це положення, замінивши його посиланням на МСФЗ 5 у параграфі 13 МСБО 28. У нинішній редакції МСБО 28 посилання на МСФЗ 5 наведено в параграфі 20. А МСФЗ 5, як ми вже зазначили вище, посилається на річний термін.

² Аналогічний виняток міститься в п. 17 і п. 22 П(С)БО 12.

Таким чином, на наш погляд, у бухгалтера є достатньо підстав для того, щоб визначити діапазон орієнтирів для ідентифікації тимчасових параметрів категорії “недалеке майбутнє” (“найближча перспектива”) від 3 до 12 місяців.

Втім, “недалеким майбутнім” може виявитися і значно більш тривалий відрізок часу. В одному із прикладів аудитори описують ситуацію, коли материнське підприємство має дебіторський борг дочірнього підприємства, і передбачається, що дочірнє підприємство все-таки погасить цей борг. При цьому в прикладі не уточнюється, коли саме передбачається таке погашення. Аудитори констатують таке:

“Даже если бы срок такого платежа не наступил в течение трех (например) лет или даже более продолжительного времени, по нашему мнению, если этот платеж все еще планируется осуществить, то соответствующую положительную или отрицательную курсовую разницу следует отражать в составе прибыли или убытка за период”³.

³ МСФЗ: точка зору КПМГ. Практичний посібник з міжнародних стандартів фінансової звітності, підготовлений КПМГ. 2007/8: В 2 ч./ч. 1. Пер. з англ. – 4-е вид. – М.: Альпіна Бізнес букс, 2008., с. 229.

Як бачимо, навіть трирічний термін може розглядатися як “недалеке майбутнє”.

Іван Чалий,

кандидат економічних наук